Захлюпаний В.М., директор ЗОШ І-ІІІ ступенів №13 м. Ірпеня, завідуючий лабораторією інформаційних технологій навчання КОІПОПК, Гуманицький Д.А., психолог ЗОШ І-ІІІ ступенів №13 м. Ірпеня
Сучасні умови реформування суспільних відносин вимагають внесення суттєвих змін у зміст, форми і методи виховної роботи з учнями загальноосвіт¬ніх навчальних закладів. Нові вимоги потребують і нових підходів з точки зору методології, зокрема методології виховання. Один з напрямків діяльності ЗОШ І-ІІІ ступенів №13 м.Ірпеня, який почав впроваджуватися в школі є психолого-педагогічне проектування соціально¬го розвитку особистості учнів. Цей напрямок перед¬бачає: поступове впровадження у виховну систему роботи навчальних закладів психолого-педагогічного проектування соціального розвитку особистості, сти¬мулювання соціально-комунікативної активності школярів, створення єдиної системи виховних впливів сім'ї і школи, вдосконалення системи планування та проведення корекційно-виховної роботи, апробацію ефективності системи в умовах роботи загальноосвітнього навчального закладу. В основу даного напрямку покладено інноваційні освітні технології: комплексна психолого-педагогічна діагностика, системний якісно-описовий аналіз, психолого-педагогічне прогнозування, постановка цілей та конструювання виховних завдань, моделювання міжсуб'єктної взаємодії, модульна система планування виховного процесу тощо. Ці та інші освітні інно¬ваційні технології та традиційні психолого-педагогічні методи об'єднані на принципах модульності в єдину цілісну систему, яка передбачає широке вико¬ристання сучасної комп'ютерної техніки та цільових, тематичних, комплексних виховних програм. Реалізація даного проекту здійснюється на основі програмного засобу діагностично-проектуючого комплексу “Універсал”. Діагностичний комплекс “Універсал” (автор: Киричук В.О., програміст: Костів Р.Н.) – програма розроблена та апробована в навчальних закладах України в 2002 році на основі технології психолого-педагогічного проектування виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу. ри розробці даної програми враховано авторські комп'ютерні програми “SOS“ та “Соціум” і результати комплексної психолого-педагогічної діагностики експериментальних навчальних закладів, що працюють за темою: “Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учня” (наказ Міністерства освіти і науки від 28.09.2001 р. №665). Програма призначена для проведення первинної комплексної психолого-педагогічної діагностики учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, подальшого комплексного аналізу, прогнозування, моделювання, програмування, конструювання та пла¬нування виховного процесу як для класного керівника так і закладу вцілому. основу програми “Універсал” покладено діагностичний комплекс “Соціум” (В. Киричука), де використано три авторські методики: 1. Соціальна активність особистості за основними видами діяльності; 2. Соціально-комунікативний розвиток учнів класу; 3. Ціннісні орієнтації в сфері спілкування. Крім того, в програмі використано методики: 4. Ціннісні пріоритети (С. Тищенко); 5. Діагностика вад особистісного розвитку “ДВОР” (З. Карпенко). 6. Ставлення батьків (А.Я.Варга і В.В.Століна). 7. ШТРР (шкільний тест розумового розвитку). Дані методики модифіковані та апробовані на практиці роботи в загальноосвітніх навчальних закладах, що працюють в системі всеукраїнського експерименту. В алгоритмах програми передбачено генерація різних варіантів анкет, що значно підвищує достовірність отриманої інформації при колективному опитуванні учнів у класах. Результатом обробки інформації занесеної на магнітні носії програми є в першу чергу статистичний аналіз рівня розвитку властивостей і якостей особистості в учнівському колективі, які визначають психологічні й соціальні чинники. Дані чинники в алгоритмах програми систематизуються та піддаються кореляційному аналізу, результати якого можна аналізувати за допомогою відповідних таблиць, соціометричних та координатно-соціограмних матриць, графіків, діаграм тощо. Отримані результати виводяться на екран монітора ПК та роздруковуються на принтері як по окремих класах, так і в системі зведеної та систематизованої інформації по навчальному закладу. У програмі передбачено перегляд та друк результатів на конкретного учня в динаміці його особистісного розвитку. Системний аналіз, що проводиться за результатами діагностики передбачає отримання інформації про основні проблеми та потенційні можливості розвитку учня, груп учнів, конкретного класу та в цілому навчального закладу. Кореляційний аналіз, що проводиться за результатами діагностики, передбачає визначення основних проблем та потенційних можливостей розвитку особистості за чотирма напрямками: фізичним; психічним; соціальним; духовним. Програмою передбачено прогнозування розвитку особистості учня на основі факторного аналізу за 51 критерієм, систематизація проблем та потенційних можливостей по окремих класах. Первинна діагностика та інтерпретація даних здійснюється психологічною службою школи. На етапі Дослідження потрібно роздрукувати анкети та бланки, які містить програма. Адміністрація школи складає графік, коли і в якому класі проводиться діагностування учнів. Практичний психолог і соціальний педагог, спільно з класними керівниками, проводять дослідження. а етапі Діагностики отримані за кожною психодіагностичною методикою дані вводяться в програму. Результати комплексного аналізу фізичного, психічного, соціального і духов¬ного розвитку особистості учнів класу, що отримані в процесі діагностики, далі в технології використовуються для встановлення максимально конкрет¬ного діагнозу, постановки завдань та визначення ефективних засобів впливу на всіх суб'єктів виховання. На основі результатів тестування (система прийомів для оцінювання ок-ремих психічних рис і властивостей людини) та анкетування (один із техніч-них засобів конкретного соціологічного дослідження — опитування значної кількості людей за певною анкетою) всіх учасників навчально-виховного про¬цесу (учнів, батьків, педагогів) соціально-психологічна служба проводить пер¬винну обробку діагностичної інформації на персональних комп 'ютерах та надає діагностичні матеріали класному керівнику для подальшого комплексного аналізу, прогнозування, моделювання, програмування, конструювання та пла¬нування виховного процесу. План виховної роботи в даній технології створюється за основними форма¬ми роботи, тому складається з п'яти основних блоків: індивідуальна діяльність учнів; групова діяльність учнів; участь учнів у колективних творчих справах класу; участь класу в загальношкільних програмах (заходах); робота класного керівника з батьками та іншими учасниками НВП. Інформація по результатам тестування учня повинна бути недоступною для інших учнів та батьків. Розглянемо можливості програми на прикладі одного з 5-х класів нашої школи. Для аналізу соціальної активності учнів класу класний керівник здійснює її оцінку за основними видами діяльності, до яких відносяться: – дозвільно-ігрова; – фізично-оздоровча; – художньо-образна; – предметно-перетворювальна; – навчально-пізнавальна; – соціально-комунікативна; – громадсько-корисна; – національно-громадська; – духовно-катарсична.
Як бачимо (табл. 1), в нашому п’ятому класі провідним видом діяльності більшості учнів класний керівник вважає навчально-пізнавальну, що, власне, є характерним для даного вікового періоду. Високий рівень соціальної активності, на думку класного керівника, має лише один учень (16), який має широке коло інтересів у різних видах діяльності. А сім учнів (4,5,6,9,20,21,22) мають низький рівень активності, яка без втручання з боку батьків, учителів, друзів може перейти в пасивність. Це стане на заваді різнобічному й гармонійному розвитку особистості учня.
Табл. 1 Соціальна активність учнів 5 класу ЗОШ І-ІІІ ступенів №13 м.Ірпеня 2005-2006 н.р. № опит. 2
Оцінка соціально-комунікативного розвитку учнів (соціометрія) являє собою соціально-психологічний метод, що дозволяє визначити структуру міжособистісних і внутрішньогрупових взаємин у групі з метою їхньої зміни, поліпшення й удосконалення; дозволяє з'ясувати, зокрема, кому із своїх ровесників учні надають перевагу, до кого байдужі, ким нехтують у процесі міжособистісної взаємодії. Аналіз виборів після внесення їх на соціоматрицю (табл.2) показує, зазвичай, складне переплетення взаємних симпатій і антипатій, наявність соціометричних «зірок» (яких обирає більшість), «знехтуваних» (яких не обирає ніхто) або «ізольованих» і всю ієрархію проміжних ланок між цими полюсами. Звичайно, систему зв'язків, виявлену за допомогою соціометрії, не можна вважати незмінною. Сьогоднішня «зірка» завтра може стати «знехтуваним». Становище, яке посідає дитина в групі ровесників (класі), яке переживається та оцінюється нею суб'єктивно (адекватно чи неадекватно) і визначається її правами й обов'язками, називається соціально-психологічним статусом учня. Цей статус свідчить про визнання чи невизнання, повагу чи неповагу, симпатію чи антипатію, якими користується учень у класному колективі. Соціально-психологічний статус істотно впливає на емоційні стани школяра та на його психічний розвиток. Так, високий С.-п. с. сприяє формуванню позитивних якостей особистості, є одним із дієвих засобів розвитку самостійності, ініціативності. Учні з низьким С.-п. с. у групі часто відчувають незацікавленість ровесників їх особою, що негативно впливає на успішність у навчанні, поведінку, штовхає на різноманітні, інколи навіть антисоціальні, вчинки. Соціальний розвиток такої дитини є неповноцінним. Програма «Універсал» накладає отримані дані на координатно-соціограмну матрицю (КСМ) (табл.3). Учні розташовані на ній в залежності від рівня соціальної активності та від рівня емоційного сприйняття/несприйняття іншими учнями (соціально-психологічного статусу). Ці дані систематизовані в таблиці «Структура класного колективу». Важливою інформативною одиницею є показник рівня згуртованості групи – коефіцієнт згуртованості, що характеризує її як цілісне соціальне утворення. Максимально можлива його величина дорівнює 1. Коефіцієнт згуртованості 5-го класу рівний 0,05. Це свідчить про те, що він не має єдиного лідера, не має чітких і прийнятих усіма норм групи, цілей існування групи. Єдине, що всіх їх об’єднує, – це те, що вони є учнями 5-го класу. Якщо уявити на їх місці восьминога, то всі його ноги йдуть в різні боки. Позитивним є те, що хоча б половина учнів займають активну соціальну позицію: беруть активну участь у житті класу і школи, у різноманітних заходах (оздоровчих, екологічних, культурних), святах, беруть на себе певні зобов’язання. Вони є незамінними помічниками класного керівника як безпосередні учасники навчально-виховного процесу і як засіб залучення менш активних учнів.
Табл. 2 Соціометрична матриця 5 клас ЗОШ І-ІІІ ступенів №13 м. Ірпеня 2005-2006 н.р. Опит. №2
Табл.4 Ціннісні орієнтації учнів 5 класу ЗОШ І-ІІІ ступенів №13 м.Ірпеня 2005-2006 н.р. № опит. 2 Методика «Ціннісні орієнтації у сфері спілкування» показує нам думку учнів стосовно того, в якій сфері діяльності зосереджена найбільша активність учня, а отже, і його сферу спілкування. Методика «Ціннісні пріоритети», як видно з самої назви, призначена для визначення життєвих цінностей учнів і рівня їх сформованості.
Табл.5 Ціннісні пріоритети учнів 5 класу ЗОШ І-ІІІ ступенів №13 м.Ірпеня 2005-2006 н.р. № опит. 2
З нашої позиції справедливим було б очікувати, що ціннісні пріоритети учнів 5-го класу будуть зосереджені в сфері «Я і навчання», але, натомість, перше місце займає сфера «Я і Україна», ІІ – «Я і громадські обов’язки», ІІІ – «Я і здоров’я». Сфера «Я і навчання» займає останнє місце. Можна припустити, що патріотичному вихованню серед цих учнів приділяється більше уваги, ніж формуванню розуміння цінності навчання. Чи є це добре, чи не дуже, ми зрозуміємо на етапі Аналізу. аступним кроком у комплексному психолого-педагогічному дослідженні є діагностика вад особистісного розвитку “ДВОР”(З. Карпенко). Табл.6 Вади особистісного розвитку учнів 5 класу
Програма проблемою № 1 виділяє невпевненість п’ятикласників у собі. Це можна пов’язати з новими умовами навчання, зумовленими переходом молодших школярів до середньої ланки школи, неуспішним проходженням адаптації до цих умов, неготовністю їх прийняти. Якщо звернути увагу на проблеми конкретного учня, то ми бачимо, наприклад, що в Олексія (8) високий рівень шкільної тривожності, а в Ольги (5) значна схильність до нечесної поведінки. Маючи це на увазі, класний керівник зможе більш ефективно будувати свою взаємодію з цими учнями, шкільний психолог та соціальний педагог зможуть, за необхідності, провести поглиблену психодіагностику та корекцію цих вад.
Методика «Ставлення батьків» (А.Я.Варга і В.В.Століна) допоможе з’ясувати, чи не пов’язані певні проблеми учня в школі з впливом батьків. Адже відомо, що батьки найчастіше є найбільш авторитетними дорослими для учнів, і від їх ставлення до дитини може залежати її доля.
Ставлення батьків учнів 7-Г класу ЗОШ І-ІІІ рівня №13 м.Ірпеня 2005-2006 н.р. № опит. 2
Наприклад, проблема симбіозу, коли батьки ототожнюють себе з дитиною, захищають її, неначе кімнатну рослину від життєвих труднощів, тим самим створюючи собі душевний спокій і комфорт: адже дитині ніщо зараз не загрожує. У майбутньому з такої дитини може вирости егоїст, абсолютно непристосований до життя. Він буде вимагати від інших (учителів, просто дорослих і старших за себе) такого ставлення, до якого звик. Методика ШТРР (шкільний тест розумового розвитку), дозволяє оцінити загальний розвиток учня за такими параметрами, як загальна обізнаність, а також такими мислительними операціями, як класифікація, узагальнення, аналіз. Після етапу Діагностики здійснюється аналіз отриманих даних і прогнозування розвитку класного колективу і кожного учня зокрема (див. Статистично-кількісний аналіз та прогнозування розвитку учнів). Прогнозується, яким буде розвиток – конструктивним чи деструктивним. Яка проблема: індивідуальна, групова чи класна. Виявивши найбільш проблемні моменти (у нашому випадку це невпевненість у собі, несформовані ціннісні орієнтації у сфері спілкування, несформовані ціннісні пріоритети у сфері «Я і навчання», «Я і праця», «Я і мистецтво»), ми переходимо до етапу Конструювання, де плануємо тактичні виховні задачі на семестр, враховуючи можливі причини і спираючись на потенційні можливості. Далі, на етапі Програмування, розробляються виховні програми для вирішення поставлених тактичних виховних задач. План складається на основі конкретних виховних завдань, що визначені на основі комплексної діагностики та системного аналізу; виховних програм (корекційних, тематичних, цільових, інтегрованих тощо); загальношкільних вихов¬них проектів, спрямованих на виконання загальношкільних виховних завдань; пропозицій учнів класу та рекомендацій адміністрації навчального закладу. Виховну програму можна взяти як у готовому вигляді (банк виховних про¬грам), так і розробити самостійно. При створенні виховної програми необхідно виконувати основні вимоги, потрібно пам'ятати, що в ній повинні максимально відображатись корекційно-виховні завдання, визначені на семестр або навчальний рік.
